Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розкішно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
блискучий — а, е. 1) Який дає блиск, блищить; лискучий, сяючий. || Дуже ясний, яскравий, сонячний. 2) перен. Дуже гарний, пишний, розкішний. || Пишно, розкішно вбраний, з вишуканими манерами. 3) перен. Дуже розумний, дотепний; досконалий формою і змістом. || … Український тлумачний словник
люкс — I а, ч., фіз. Міжнародна одиниця освітленості, яка дорівнює рівномірній освітленості 1 м2 площі 1 люменом світлового потоку (лк). II а, ч. Позначення чого небудь надзвичайно розкішного, вигідного, доброякісного. || Позначення розкішно обладнаних… … Український тлумачний словник
пишний — а, е. 1) Буйний у своєму розквіті. || З великою кількістю гілок, густим листям, буйним стеблом (про дерева, кущі, трави і т. ін.). || Розквітлий, яскравий, великого розміру або з великою кількістю пелюсток (про квіти, дерева, кущі). || З великою… … Український тлумачний словник
будуар — а, ч. Невелика розкішно прибрана кімната багатої жінки для відпочинку і зустрічей із найближчими друзями … Український тлумачний словник
буяти — яє, недок. 1) Виявлятися на повну силу, бути в розквіті. 2) Пишно, розкішно рости, розростатися. 3) перен. Бути неспокійним; вирувати, бушувати. 4) Вільно носитися, літати; ширяти … Український тлумачний словник
нога — и/, ж. 1) Одна з двох нижніх кінцівок людини. || Одна з кінцівок деяких тварин і птахів. •• Зво/дитися на но/ги а) підростати, ставати дорослим, самостійним; б) одужувати, поправлятися після хвороби; в) (перен.) розвиваючись, досягати певного… … Український тлумачний словник
пораювати — ю/ю, ю/єш, док. Пожити розкішно, щасливо … Український тлумачний словник
будуар — (фр.) 1. Розкішно оформлена затишна кімната для жіночих прийомів вітальна або суміжна зі спальнею. Виникнувши у Франції на зламі XVII–XVIII ст., відзначалася вишуканим вбранням, розписаними або обтягнутими шовком стінами. Стелі збагачувались… … Архітектура і монументальне мистецтво
композитний ордер — (італ. змішаний) Система стояково балкових конструкцій, що відзначається особливою пишнотою, помпезністю і виходить з елементів іонічного і корінфського. Так, капітель колони має чотири великі волюти як у іонічному ордері, а дзвін оточено двома… … Архітектура і монументальне мистецтво
